Обычное утро,
День тоже, как день.
А кажется, будто
За мной, словно тень,
Все время бродяга
Идет след во след –
Поди у бедняги
И денег-то нет.
Но вот вдруг прохожий,
Взглянув на меня,
Сказал, что не может
Найти ни рубля.
Наверное, ошибся –
Решил было я –
И кто же здесь нищий?
– Спросил сам себя, –
Одежда и пища,
Все есть у меня;
Дела идут лучше
День ото дня…
Но только подумал,
Смотрю предо мной
Копается в сумке
Прохожий другой.
Он выудил хлеба
Ломоть небольшой,
С улыбкой нелепой,
Но все же с душой
Мне быстро отдал
И поспешно ушел.
А я молча ждал,
Что случится еще…
Потом же стрелою,
Опомнившись вдруг,
Помчался домой.
А навстречу мой друг –
Взглянул на меня;
Как-то губы скривив,
Отвел сразу взгляд,
В миг лицо изменив.
Я, будто облитый
Холодной водой,
Старался забыть все,
Как сон дурной.
Когда же я в зеркало
Дома взглянул,
Подумал, что взор мой
Меня обманул.
Потом отраженье
Свое изучил
И нищего вспомнил,
Что следом ходил.
Больного, слепого,
В лохмотьях одних;
И ран гнойных много
На стопах босых.
Он видом был жалок,
Но горд на словах;
Греховное жало
В надменных устах
Таилось, впиваясь
В Того, Кто страдал,
Ему помогая,
Кто руку подал.
И, как этот нищий,
Мы тоже порой
Бродяг где-то ищем,
Но не за собой.
Взгляните ж, о! люди,
На раны Христа,
Ведь Он не забудет
Те муки креста.
Но Богу больней
Не пришлось испытать,
Чем сердцем надменным
Отвергнутым стать.
Комментарий автора: «Ибо ты говоришь: «я богат,
Разбогател и ни в чем не имею
Нужды»; а не знаешь, что ты
Несчастен, и жалок, и нищ,
И слеп, и наг»
Откр. 3: 17
- Господь хочет, чтобы мы нуждались в Нем, не отвергали Его поддержки, т. к. без Него мы немощны.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n
